ИМЕНА НАШИХ ЛИЛЕЙНИКОВ часть 3Среда, 03 Декабря 2014 06:13:50

Борітеся – поборете,
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас сила
І воля святая!
( Тарас Шевченко)


Прошел год с тех памятных событий, перевернувших сознание людей и объединивших нацию, событий - сделавшими нас Украинцами. Майдан-Революция Достоинства вошли в историю моей страны, кровавыми строками борьбы с авторитарным режимом, впечатались огненными словами сражения за Единую Соборную Украину. Безропотно мириться с несправедливостью – прерогатива людей без достоинства. Украина стала другой, украинцы стали другими. Невозможно задавить, сломить свободолюбивую душу патриота.



Именно Майдан создал все предпосылки для формирования современной, демократической, независимой, европейской державы. Во всем мире украинцы сплотились в один живой организм отстоять свое право жить без страха и унижения. В бажаннi бачити свою Україну сильною, квітучою державою, в якій кожна людина почуває себе щасливою. В Україні, на землі, яка відлунює мою рідну українську мову сотень і сотень поколінь ось уже понад сім тисяч років, ще з трипільських часів, зі сторінок санскритів, де слово "Україна" означало "величезна могутня держава".




'Ukrainian Freedom' ( Pikalova 2014)




Колись то мої друзі мене запитали, чому я українка спілкуюся російською? У мене одна відповідь - тому що батьки у мене мають росiйськi коренi i в повсякденному побутi здебiльшого спiлкувалися росiйською, мої родичі живуть від Санкт Петербурга до Північного Кавказу, але я народилася в Україні, я є російськомовна українка. В мене Двi рiдних мови російська і українська. Неважливо якою мовою я розмовляю, адже я живу в демократичній країні. Хіба важливо якою мовою співає моя душа про любов до моєї України?

"Та ніхто не збудує нам держави, коли ми самі її не збудуємо, і ніхто з нас не зробить націю, коли ми самі нацією не схочемо бути" В. Липинський







Я наверно не смогу сказать лучше, чем сказано в строках моих соотечественников, где человеческая боль, душа, прагнення до єдності, порозуміння, до волi, де наша рідна Україна живе. Вона цвіте калиновим цвітом, молодіє вербовими гілками, співає солов’їним голосом і говорить своєю рідною мовою. Як тополя, вона гордо стоїть серед Європи. І цей край ми повинні зробити найпрекраснішим, бо це наша рідна земля, яка дає нам силу, наснагу, життя, плекає як мати нас. Про її мужній народ, що віками боровся за своє щастя, за свою незалежність. Недарма на нашому Гербі - Тризубі читаємо слово „воля".



Хай білий світ і нас побачить,
Узнає, скільки нас тут є.
Не треба більше смутком й плачем
Засіювать життя своє.






Ми кращої достойні долі,
Бо волю в серці берегли.
Хай хвилі злості та сваволі
Не б'ють об наші береги.









Вставаймо, браття-українці,
Здіймаймося на повен зріст.
Вставаймо всі, не поодинці,
Щоб завиднілося ускрізь.
Вставаймо, браття-українці,
З'єднавши помисли свої,
Ми в рідній хаті - не чужинці,
Ми в рідній хаті - хазяї.









Хіба в нас вичахла відвага,
Святий вогонь в душі погас?
Під майвом пращурського стяга
Нехай Господь єднає нас.





І хай світліють наші лиця,
Відчувши віри передзвін.
Вставаймо, браття-українці,
Вже час вставати із колін.
(Вадим Крищенко)






'Ukrainian Revolution' ( Pikalova 2014)








В ПАМ'ЯТЬ ПРО ЗАГИБЛИХ НА МАЙДАНІ

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.



Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.



Мені колискову вже ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині ти будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну.
Вона, як і ти, була в мене одна.

(Оксана Максимишин-Корабель)






'Ukrainian Angel Sky' ( Pikalova 2014)

Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

(Гимн Украины, слова П. Чубинскький)



Война, она меняет все – мировоззрение, убеждения, веру, она ломает человеческие судьбы. Война обнажает человеческие души, изменяя навсегда жизненные приоритеты и ценности.

Дай бог слепцам глаза вернуть
и спины выпрямить горбатым.
Дай бог быть богом хоть чуть-чуть,
но быть нельзя чуть-чуть распятым.
Дай бог не вляпаться во власть
и не геройствовать подложно,
и быть богатым — но не красть,
конечно, если так возможно.
Дай бог быть тертым калачом,
не сожранным ничьею шайкой,
ни жертвой быть, ни палачом,
ни барином, ни попрошайкой.
Дай бог поменьше рваных ран,
когда идет большая драка.
Дай бог побольше разных стран,
не потеряв своей, однако.
Дай бог, чтобы твоя страна
тебя не пнула сапожищем.
Дай бог, чтобы твоя жена
тебя любила даже нищим.
Дай бог лжецам замкнуть уста,
глас божий слыша в детском крике.
Дай бог живым узреть Христа,
пусть не в мужском, так в женском лике.
Не крест — бескрестье мы несем,
а как сгибаемся убого.
Чтоб не извериться во всем,
Дай бог ну хоть немного Бога!
Дай бог всего, всего, всего
и сразу всем — чтоб не обидно...
Дай бог всего, но лишь того,
за что потом не станет стыдно.
(Евгений Евтушенко 1990 год)



Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати,

Запитаймо у себе: відколи, з якої пори

Почали українці себе у собі забувати?

Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,

У якому свідомості нашій збагнути не змога,

Чом солодше од меду нам видався чад забуття

Рідних слів і пісень, і джерел, і стежок од порога?

Українці мої! Як гірчать мені власні слова…

Добре знаю, що й вам вони теж не солодкі гостинці,

Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,

Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.

І тоді в мене ниє крамоли осколок тупий,

Мене думка одна обсідає і душить на славу:

Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи,

Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?

Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя і сил.

Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.

Тільки хто ж колись небо прихилить до ваших могил,

Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?
( автор не указан)

Велика шана до наших воїнів і вічна пам'ять загиблим. Будемо пам'ятати завжди! Україну - нашу неньку єдину тримайте ви! Тільки ваші могутні руки, ваші мужні серця і душі не дають впасти нашої соборної незалежної демократичної Українi!



З неба тримаю слово -
Вимолив у Христа,
Почуйте мене, братове,
Допоки хриплять вуста.
Допоки ще маю сили
Звертатись до вас з небес,
Ви Бога за мене просили -
Я нині для вас воскрес.
Воскрес і волаю криком,
Ковтаючи біль жалю́,
Своїм незворушним ликом
Святий у живих молю.
Почуйте мене, братове,
Пробив одкровення час,
Гірке моє з неба слово,
І правда гірка для вас.
Почуйте мене, братове,
Щось діється нині не так,
На тому і вся промова,
Я для промов - не мастак.
За рідну мою країну,
За кожен святий поріг,
За мову її солов’їну,
Я б ще раз померти зміг.
Промовам - не маю мочі,
І так в небесах зотлів,
Погляньте, братове, в очі -
Яких ще вам треба слів?..
Благаю одне-єдине
З моїх неосяжних мрій -
Не зрадьте усіх, хто згинув,
Завершіть священний бій.
( 21.10.2014р. Василь Ковтун)



Новий пронизливий вірш Олега Зозулі. Справжнім Героям присвячується!

ДВАДЦЯТЬ РОКІВ
Сльоза бринить, один патрон - собі,
Рука замотана скривавленим бинтом,
В окопчику проритому вночі
Лежить боєць під містом Іловайськом.
"Пишу Вам мамо, телефон вже сів...
Ми залишились вірними Присязі...
Навколо вороги і я один...
У мене Прапор... помоліться мамо..."
Закінчив лист, у гільзу ще поклав
Натільний хрестик, що наділа мати,
Та Прапор, що на тіло намотав,
Не зможуть вороги його дістати!
У рідну землю закопавши скарб
Із стогоном до рук узявши зброю,
Прийняв останній бій український солдат!
Без імені, під "Безіменной" висотою.
Без імені?!! Ім'я його СОЛДАТ!
Прошепотять їх імена в своїх молитвах
Ті матері, що по ночах не сплять,
Чекаючи синів, що полягли у битвах!
Ти не залишився без імені Солдат!
Сапер знайшов з листом зариту гільзу!
Про подвиг твій узнає навіть кат,
Що нищить і плюндрує Україну!
А Прапор Бойовий, що ти зберіг
Веде у бій за Волю і Свободу!
І хрестик твій - матусин оберіг
Із орденом вручили мамі згодом.
Спочинь Солдат, вже рани не болять,
А ворога відкинуть нові сотні!
Над обеліском верби зашумлять,
Між датами різниця - двадцять років...
( листопад 2014 р.)




'Ukrainian Heroes Memory' ( Pikalova 2014)

Вийшла в степ широкий

Мати посивіла.

Попід зелен кленом стала. Заніміла.

І згадалась знову матері війна.



Синочку, рідненький, чуєш, як курличуть

У синім небі сумно журавлі?

Вони ж тебе до себе кличуть

А ти лежиш в холодній цій землі.



Я чую, мамо, чую, як співають

Мені над Україною пісні.

Ти не журись, я крила розпростаю

І принесу до тебе уві сні.


Вкраїнським рушником зітру сльозину

І поцілую в синєє чоло.

О. сину рідний,мій єдиний сину!

Як хороше мені тоді б було!



Стоїть старенька мати на могилі,

І навіть квіти плачуть мовчазні.

Від сина погляд відвести не в силі,

А син довічно житиме у сні.

( автор не указан)



За немовлята, за глум і руїни,
За матерів і румовища хат!
Вставай, Україно, могутня й єдина
Від тихого Дону до синіх Карпат!
(Іван Багряний)



Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну…
( Володимир Сосюра )



Сьогодні лінія фронту проходить в серці кожної людини, в серці кожного українця. Тільки об'єднавшись разом ми зможемо дати належну відсіч посяганням на нашу свободу та державність.






'Ukrainian Phoenix' ( Pikalova 1014)



МИ ВОЇНИ. НЕ ЛЕДАРІ. НЕ ЛЕЖНІ.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.

( Ліна Костенко)



Моя страна встала с колен. Она мучительно больно, истекая кровью, расправляет свои большие сильные крылья, что бы взлететь. И она полетит! Она вырвет свои израненные ноги, увязшие в болоте лжи, коррупции, страха и унижения, и полетит к Свободе, Чести, Справедливости и Независимости, к тому новому будущему Украины, за которое отдали и отдают свои жизни наши дети, наши братья, наши мужья, наши отцы и деды. “... Мы победили тогда, и мы победим вновь – справиться с внешним врагом куда легче, чем со своим страхом, неверием и безразличием “ (с)

І я повстав. Душа спитала - доки?!
Втопили край у підлості і злі.
І я сказав: чужинці, дайте спокій.
Не сійте зради на моїй землі.
Уже і так насіяно. Вродило.
Вже не бере ні плуг, ані коса.
А ми ще є. І то найбільше диво,
що цей народ іще раз воскреса.

(Ліна Костенко)




'Glory to Ukraine' ( Pikalova 2014)


Любіть Україну ,краплиночку раю,
Любіть її мову, чудову благаю.

До вас я звертаюсь,нове покоління,
Ви наше майбутнє,а ваше коріння,

В землі, що полита,козацькою кров’ю.
Живе Україна Героїв любов’ю.

Любіть її гори,поля та долини,
Дніпро сивочолий, І гроно калини.

Любіть її мову,таку солов’їну,
І пісню любіть,бережіть Україну!


Не маємо права її забувати,
Для нас Україна –це рідная мати!

Тоді – ми народ,тоді – ми держава!
То ж будь, патріотом,землі рідній слава!




Ukrainian Sunrise ( Pikalova 2014)

Когда подаются на регистрацию новые сорта лилейника, то одним из основных правил заполнения регистрационных форм есть условия присвоения имени. Указывается основное имя сорта и обязательно дополнительное имя, на случай замены. Когда я писала письмо главному регистратору AHS, я просила сохранить первое, основное имя “…. Независимость и свободу моей Украины защищают мои близкие и дорогие люди ...Что, я – маленькая и слабая женщина могу сделать для своей Батькiвщини? Я могу держать транспарант на митинге, я могу держать в своих руках лопату и рыть окопы, защищая свой дом, свой любимый город от оккупантов… Я люблю свою Украину!” Пусть это будет мой маленький патриотический вклад.
Вистоїмо разом з нашою ненькою — Україною!
Прийде час ми розквітнемо. Україна переможе!
Слава Украине! Слава ее Героям!

«Свою Україну любіть,
Любіть її во время люте,
В останню, тяжкую минуту
За неї Господа моліть».
( Т. Шевченко)


*****

Моя Україно, ти серце моє,
Жнива мої колосисті.
І синєє небо, дух вільної землі,
І грона калини барвисті.

Що краплями крові назавжди лягли
На нашу нелегкую долю,
Як пам'ять про воїнів, що полягли
за нашу Свободу і Волю.

Моя Україна,
Ти встала з колін,
Розправила зранені крила.
Й до сонця, до неба, до вільної мети,
Моя Україна злетіла!

Я буду довічно любити тебе,
Моя Україна рідненька,
Моя Батьківщина, моя рідна земля!
Моя поранена Ненька!

(Пікалов Микола 11 рокiв)


© Светлана Пикалова 2014
Автори фото - Дмитро Ларін (Українська правда), Влад Мусієнко (УНІАН), Ганна Грабарська (Центр.ua), Влад Содель (Апостроф) подборка фотографий блогера Вадима Алешина
Открытые интернет источники.




Светлана Пикалова
Дорогие друзья, спасибо от всего сердца за ваши отзывы и теплые слова поддержки!Щиро дякую вам !!
Таня,Одесса
Светочка,спасибо что вы такая у нас есть-Человек и Профессионал своего дела! Спасибо за красоту вашей души,которой вы делитесь через цветы.Эта красота помогает выстоять в трудное время,а символичные имена навсегда оставят в нашей памяти знаковые моменты украинской истории.Здоровья вам и успехов! Слава Украине!
наталья
Дякую тобі, Світлано, що ти є в нашому житті!
Татьяна (rozovodik) Переславль-Залесский
Света, cпасибо за новые замечательные сорта и вообще за это посвящение (а гуглику за качественный перевод :)). Очень классные! Буду ждать возможности поселить их в своем саду. И, наверное, не случайно самый красивый, оптимистичный сорт стоит в конце ряда и призывает светлое будущее. Этого и желаю вашей стране, вашему народу и тебе лично - солнечного и чистого рассвета каждый день! Помню и люблю. P.S. Твоим деткам хорошо у меня. Растут, большинство процвели. Самый мощный и впечатляющий (пока) 'Африканская Ночь'. Спасибо!
Алла Карогоз, Богодухів
Шановна пані Світлано, поздоровляю з виходом у широкий світ вашої нової колекції. Квіти просто чудові. Тішить душу які прекрасні імена дали Ви їм, ці сорти увійдуть в історію української селекції, українського і світового квітникарства. Дякую Вам щіро. Натхнення Вам і успіхів . Слава Україні!
Лина. Запорожье
Светлана! Спасибо Вам за новую коллекцию! Роскошные лилейники с прекрасными, патриотичными именами! Испытываю чувство гордости! Гибриды Вашей селекции занимают своё, достойное место среди лучших сортов лилейников. Светлая память о погибших за независимость Украины навсегда останется в наших сердцах, в названиях цветов! Герои не умирают!
Ольга Васильева, Одесса
Светлана, с удовольствием читаю Ваш блог, спасибо вам за ваши замечательные растения, за искренность и веру в нашу Победу. Мы на своей земле, наши мужчины ее защитят, Украина победит! Вам - удачи и вдохновения. Слава Украине!
Наталья Владимировна
Светлана, спасибо за статью и новую серию великолепных сортов. Отдельная благодарность за сорт , посвященный памяти Героев Небесной Сотни "Ukrainian Angel Sky". Цветок прекрасен, прекрасен и светел как души-ангелы павших. Украинцы платят невероятно высокую цену за свое достоинство, за свою независимость. Слава Украине! Героям Слава! http://nebesna.pravda.com.ua/
Имя:

Комменатрий:
код:




www.lileynic.com.ua

Создание сайта: Антон Литвинов
Задать вопрос